1. Г Права частина невід’ємна, тому підносимо обидві частини до квадрата: x − 3 = 25. x = 25 + 3 = 28
2. А Корінь непарного степеня може бути від’ємним, тому підносимо обидві частини до куба: 2x + 1 = (−3)³ = −27. 2x = −28, x = −14
3. В Арифметичний квадратний корінь завжди невід’ємний, тож √(x + 7) не може дорівнювати −2. Решта рівнянь має корені: x = 4, x = −7, x = −4 і x = 0 відповідно.
4. Б Підносимо до квадрата: x² − 9 = 16. x² = 25, звідси x = 5 або x = −5. Обидва числа дають √(25 − 9) = √16 = 4, тож обидва є коренями.
5. В Підносимо до квадрата: 10 − 3x = x² − 4x + 4, тобто x² − x − 6 = 0. Корені квадратного рівняння: x = 3 і x = −2. Перевірка: при x = 3 маємо √1 = 1 = 3 − 2; при x = −2 маємо √16 = 4, а x − 2 = −4, тож −2 — сторонній корінь.
6. Б Область допустимих значень: x − 1 ⩾ 0, тобто x ⩾ 1. Добуток дорівнює нулю, коли один із множників нуль: x = −4, x = 6 або x = 1. x = −4 не входить в ОДЗ — √(−5) не існує. Лишаються два корені: 1 і 6.
7. Д Прирівнюємо підкореневі вирази: 2x + 5 = x − 4, звідси x = −9. Перевіряємо ОДЗ: при x = −9 маємо x − 4 = −13 < 0, тож √(x − 4) не існує. Інших кандидатів немає, отже, рівняння коренів не має.
8. А ОДЗ: x + 1 ⩾ 0 і x − 2 ⩾ 0, тобто x ⩾ 2. На ОДЗ √(x + 1) · √(x − 2) = √((x + 1)(x − 2)), тому (x + 1)(x − 2) = 4, x² − x − 6 = 0. x = 3 або x = −2; число −2 не входить в ОДЗ, лишається x = 3.
9. 1Б 2В 3А 4Г x + 1 = 3² = 9, тому x = 8. x − 2 = 2³ = 8, тому x = 10. 2x − 3 = x + 1, тому x = 4; перевірка: √5 = √5. x + 4 = 2⁴ = 16, тому x = 12.
10. 1В 2А 3Д 4Г x + 2 = x² дає x = 2 або x = −1; при x = −1 права частина від’ємна, лишається 2. 3 − 2x = x² дає x = 1 або x = −3; при x = 1 права частина −x від’ємна, лишається −3. x + 11 = (x − 1)² дає x = 5 або x = −2; при x = −2 права частина від’ємна, лишається 5. √x = 6 − x дає x = 4 або x = 9; при x = 9 права частина від’ємна, лишається 4.
11. 8 Відокремлюємо корінь: √(x + 1) = x − 5, причому x − 5 ⩾ 0. Підносимо до квадрата: x + 1 = x² − 10x + 25, тобто x² − 11x + 24 = 0, звідси x = 3 або x = 8. x = 3 не задовольняє умову x ⩾ 5: √4 = 2, а 3 − 5 = −2. Корінь один — 8.
12. 4 ОДЗ: x ⩾ 3. Підносимо до квадрата: 2x + 2 + 2√((x + 5)(x − 3)) = 16, звідки √((x + 5)(x − 3)) = 7 − x. Ще раз до квадрата (за умови x ⩽ 7): x² + 2x − 15 = 49 − 14x + x², тому 16x = 64 і x = 4. Перевірка: √9 + √1 = 3 + 1 = 4.
13. 2 ОДЗ: x ⩾ 1. Підносимо до квадрата: 2x + 1 + 2√((x + 2)(x − 1)) = 4x + 1, тобто √((x + 2)(x − 1)) = x. Знову до квадрата: x² + x − 2 = x², звідси x = 2. Перевірка: √4 + √1 = 3 і √9 = 3.
14. 17 Позначимо t = ⁴√(x − 1), де t ⩾ 0; тоді √(x − 1) = t². Маємо t² + t − 6 = 0, звідси t = 2 або t = −3; від’ємне значення відкидаємо. ⁴√(x − 1) = 2, тому x − 1 = 2⁴ = 16 і x = 17.