1. Б Ключові ознаки з опису — величезні поселення-протоміста, двоповерхові глинобитні житла, розташовані колами, мальований посуд зі спіраллю, мідні вироби й жіночі статуетки. Це «візитівка» трипільської культури доби енеоліту (мідно-кам’яного віку). Культуру назвали за селом Трипілля на Київщині, де її пам’ятки наприкінці XIX ст. дослідив археолог Вікентій Хвойка. Найбільші протоміста, як-от Тальянки й Майданецьке, розташовані саме на Черкащині. Ямна культура — це скотарі степів, відомі насамперед похованнями в ямах під курганами. Черняхівська й зарубинецька культури значно пізніші: вони належать до рубежу та перших століть нашої ери, і протоміст там немає.
2. Г Золоті ворота, Софійський собор і переклад книжок з грецької — справи Ярослава Мудрого, київського князя 1019–1054 рр. Саме так їх описує «Повість минулих літ». За Ярослава Київ значно розширився, а Русь отримала писаний збірник законів — «Руську правду» (її найдавнішу частину називають «Правдою Ярослава»). Володимир Великий запровадив християнство (988 р.) і збудував Десятинну церкву, але Софію й Золоті ворота заклав уже його син Ярослав.
3. А Битва під Ярославом (1245) і коронація в Дорогичині (1253) — дві найвідоміші події правління Данила Романовича, сина Романа Мстиславича. Перемога під Ярославом остаточно закріпила за Данилом Галичину, а королівський титул підніс міжнародний авторитет держави. Данило також заснував Холм, куди переніс свою резиденцію, і Львів, названий на честь сина Лева. Роман Мстиславич 1199 р. об’єднав Галицьку й Волинську землі, але загинув 1205 р.; Ярослав Осмомисл правив у Галичі в XII ст., а Юрій II Болеслав — останній правитель держави (помер 1340 р.).
4. В Річ Посполита — спільна держава Польщі й Литви з одним королем і спільним сеймом — постала за Люблінською унією 1569 р. Під час Люблінського сейму король приєднав до Польського королівства Підляшшя, Волинь, Київщину й Брацлавщину, тож більшість українських земель опинилася під владою Польщі. Кревська унія (1385) була династичною, Городельська (1413) розширила права католицької знаті, а Берестейська (1596) — церковна, її уклали вже після утворення Речі Посполитої.
5. Б Заклад на Волині 1570-х рр. з ректором Герасимом Смотрицьким — Острозька академія, яку заснував князь Василь-Костянтин Острозький. Її вважають першим вищим навчальним закладом на українських землях. В Острозі 1581 р. Іван Федоров надрукував Острозьку Біблію — першу повну друковану Біблію церковнослов’янською мовою. Львівська братська школа виникла 1586 р., Києво-Могилянська колегія — 1632 р., Чернігівський колегіум — 1700 р.; до того ж жоден із цих закладів не був на Волині.
6. А Вступ до Київського братства з усім Військом Запорозьким, відновлення православної ієрархії 1620 р. та Хотинська війна 1621 р. — ключові справи гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Під Хотином козацьке військо разом із польсько-литовським стримало наступ величезної османської армії. Сагайдачного там поранило, і 1622 р. він помер у Києві. Дмитро Вишневецький діяв у середині XVI ст. (замок на Малій Хортиці), Самійло Кішка — наприкінці XVI — на початку XVII ст., а Іван Сулима 1635 р. зруйнував фортецю Кодак.
7. Г Конотопська битва 1659 р. — найбільша перемога гетьмана Івана Виговського (1657–1659) над московським військом. Війна з Москвою розгорілася після того, як 1658 р. Виговський уклав із Річчю Посполитою Гадяцький договір. Проте того ж 1659 р. через виступи проти його політики гетьман утратив булаву. Юрій Хмельницький перебрав гетьманську владу від Виговського вже після Конотопу, Іван Брюховецький правив на Лівобережжі в 1660-х рр., а Петро Дорошенко — на Правобережжі в 1665–1676 рр.
8. В Документ 1710 р. ухвалили в Бендерах козаки-емігранти, які після Полтавської битви пішли разом з Іваном Мазепою за кордон. Він відомий як Конституція Пилипа Орлика — за ім’ям обраного тоді гетьмана. Конституція обмежувала владу гетьмана Генеральною радою та генеральною старшиною й захищала права Війська Запорозького. Її часто називають однією з перших конституцій у Європі. «Березневі статті» (1654) уклав Богдан Хмельницький, «Глухівські» (1669) — Дем’ян Многогрішний, «Коломацькі» (1687) — Іван Мазепа. Усі вони визначали стосунки Гетьманщини з Москвою, а не порядок скликання Генеральної ради.
9. А Київ, 1845–1847 рр., «Книга буття українського народу» — це Кирило-Мефодіївське товариство. До нього входили Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, Микола Гулак; близьким до товариства був Тарас Шевченко. Кирило-мефодіївці мріяли про федерацію рівноправних слов’янських республік, скасування кріпацтва й самодержавства. 1847 р. товариство викрили, а його учасників заарештували й покарали. «Руська трійця» (1830-ті рр.) і Головна руська рада (1848) діяли у Львові, а «Просвіту» заснували у Львові 1868 р.
10. Б Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Петра Валуєва 1863 р. — Валуєвський циркуляр — заборонило друкувати українською навчальні, релігійні й популярні книжки, залишивши дозвіл лише для художньої літератури. Саме в цьому документі з’явилося горезвісне твердження, що окремої «малоросійської» мови «не було, немає і бути не може». Емський указ (1876) підписав цар Олександр II, і він був ще жорсткішим: заборонив ввозити українські книжки з-за кордону, ставити українські вистави й проводити публічні читання.
11. Г Вихід з общини, хутори й відруби та переселення на схід імперії — основні складники аграрної реформи голови Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна, яку розпочали указом 1906 р. Реформа мала створити прошарок заможних селян-власників і послабити земельну тісноту в європейській частині імперії. Селянська реформа 1861 р. скасувала кріпосне право, інвентарна реформа (1847–1848) регламентувала панщину на Правобережжі, а земська (1864) запровадила органи місцевого самоврядування.
12. В Легіон Українських січових стрільців (УСС) створили в серпні 1914 р. з ініціативи Головної української ради у Львові як добровольчу частину австро-угорського війська. Навесні 1915 р. стрільці здобули перемогу в боях із російською армією на горі Маківка в Карпатах — ця битва стала символом українського війська. Армія УНР і Вільне козацтво постали лише під час Української революції, а Синьожупанну дивізію сформували 1918 р. в Німеччині з українців — полонених російської армії.
13. В Українську Народну Республіку проголосив III Універсал Центральної Ради 7 (20) листопада 1917 р. — після того як у Петрограді більшовики повалили Тимчасовий уряд. Проте УНР ще не відокремлювалася від Росії: Центральна Рада прагнула федерації. Документ також скасовував право власності на поміщицькі землі, запроваджував восьмигодинний робочий день і скасовував смертну кару. I Універсал (червень 1917 р.) проголосив автономію, II (липень 1917 р.) зафіксував компроміс із Тимчасовим урядом, а IV (січень 1918 р.) проголосив УНР самостійною, незалежною державою.
14. Б Українську академію наук заснували в Києві в листопаді 1918 р. за Української Держави, на чолі якої стояв гетьман Павло Скоропадський (квітень — грудень 1918 р.). Гетьманат залишив помітний слід у культурі: тоді відкрили державні українські університети в Києві та Кам’янці-Подільському, заснували Національну бібліотеку. Центральну Раду розпустили ще у квітні 1918 р., а Директорія взяла Київ лише в грудні 1918 р., після зречення гетьмана. ЗУНР у Києві не правила.
15. Г Занесення на «чорні дошки» — одне з головних знарядь Голодомору 1932–1933 рр.: селам-«боржникам» перекривали підвезення товарів, забороняли торгівлю й вилучали продовольство, прирікаючи людей на голод. Голодомор — штучно організований голод, що забрав життя мільйонів українців. 2006 р. Верховна Рада України визнала його геноцидом Українського народу. «Продрозкладка» — примусове вилучення зерна за «воєнного комунізму» (1919–1921), «розкуркулення» — репресії проти заможних селян під час колективізації, «коренізація» — політика 1920-х рр. щодо національних мов і кадрів.
16. А 18 травня 1944 р. радянська влада, безпідставно звинувативши весь кримськотатарський народ у співпраці з окупантами, розпочала його примусове виселення з Криму — переважно до Узбекистану. Депортованих везли в товарних вагонах, багато людей загинули в дорозі й у перші роки заслання. Масово повернутися на батьківщину кримські татари змогли лише наприкінці 1980-х рр. 2015 р. Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом кримськотатарського народу. Київ визволили 6 листопада 1943 р., Корсунь-Шевченківська битва тривала в січні — лютому 1944 р., а операцію «Вісла» провели 1947 р.
17. Б У березні 1946 р. у Львові скликали собор, на якому не було жодного греко-католицького єпископа: митрополита Йосифа Сліпого та інших владик Галичини заарештували ще 1945 р. Собор «скасував» Берестейську унію й оголосив про «возз’єднання» з Російською православною церквою. Так радянська влада ліквідувала УГКЦ: її храми передали Російській православній церкві, а вірні й духовенство, що не підкорилися, діяли в підпіллі або зазнали репресій. Берестейську унію уклали 1596 р., легалізували УГКЦ лише 1989 р., а Томос Православна церква України отримала 2019 р.
18. Г 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Вона проголосила верховенство влади республіки на її території та незалежність у зовнішніх відносинах. Декларація заявила про намір стати постійно нейтральною державою й дотримуватися трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти й не набувати ядерної зброї. Проте виходу з СРСР вона ще не проголошувала. Закон про мови ухвалили 1989 р., Акт проголошення незалежності — 24 серпня 1991 р., Конституцію України — 28 червня 1996 р.
19. А 1 грудня 1991 р. громадян запитали: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» Понад 90 % учасників референдуму відповіли «так». Того самого дня відбулися перші вибори Президента України — переміг Леонід Кравчук. Результат референдуму зробив неминучим розпад СРСР. Про збереження СРСР голосували на загальносоюзному референдумі 17 березня 1991 р.; угоду про створення СНД підписали 8 грудня 1991 р., а Конституцію 1996 р. ухвалила Верховна Рада без референдуму.
20. В Помаранчева революція почалася 22 листопада 2004 р., коли сотні тисяч людей вийшли на Майдан Незалежності, протестуючи проти фальсифікації виборів. Верховний Суд визнав результати другого туру недійсними, а під час повторного голосування 26 грудня 2004 р. переміг Віктор Ющенко. «Революція на граніті» — студентське голодування 1990 р., акція «Україна без Кучми» — протести 2000–2001 рр., Революція Гідності — події листопада 2013 — лютого 2014 р.
21. 1Д 2Б 3В 4А 1709 р. — Полтавська битва: військо Петра I розгромило шведську армію Карла XII, на боці якої виступив гетьман Іван Мазепа. 1722 р. Петро I створив Першу Малоросійську колегію, яка контролювала гетьманську владу; 1764 р. Катерина II ліквідувала гетьманство — останнім гетьманом був Кирило Розумовський. 1775 р. російські війська зруйнували Нову Січ. «Вічний мир» уклали ще 1686 р. — цей варіант зайвий.
22. 1Б 2Г 3Д 4А Революційна українська партія (РУП) — перша партія Наддніпрянщини (1900, Харків); її першою програмою стала «Самостійна Україна» Миколи Міхновського. Товариство українських поступовців (ТУП, 1908) об’єднувало ліберальну інтелігенцію — серед його провідників були Михайло Грушевський і Євген Чикаленко. Союз визволення України постав у Львові 1914 р., а згодом діяв у Відні. Українська Національна Рада в жовтні 1918 р. у Львові проголосила Українську державу, яку згодом назвали ЗУНР. Центральна Рада діяла в Києві з березня 1917 р. — цей варіант зайвий.
23. 1В 2Д 3А 4Г Поштовхом до десталінізації стала доповідь Микити Хрущова «Про культ особи та його наслідки» на XX з’їзді КПРС у лютому 1956 р.; «відлигою» називають ширший період послаблення режиму за Хрущова (середина 1950-х — середина 1960-х рр.). Шістдесятники — Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Алла Горська та інші митці, які заявили про себе на хвилі «відлиги». Дисиденти (інакодумці) відкрито протестували проти режиму й зазнавали арештів. «Застоєм» називають добу Леоніда Брежнєва — цей термін зайвий.
24. 1Г 2Д 3А 4Б 1798 р. вийшли друком перші частини «Енеїди» Івана Котляревського — з неї починається нова українська література. Тарас Шевченко 1840 р. видав у Петербурзі збірку «Кобзар». Михайло Вербицький 1863 р. написав музику до вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», який ліг в основу Державного Гімну України. Марко Кропивницький 1882 р. в Єлисаветграді заснував перший український професійний театр — «театр корифеїв». «Історію України-Руси» написав Михайло Грушевський — цей варіант зайвий.
25. ГБВА Найраніша подія — запровадження християнства князем Володимиром Великим 988 р. 1097 р. — Любецький з’їзд князів, який закріпив принцип «кожен хай держить отчину свою»; 1199 р. — Роман Мстиславич об’єднав Галицьку й Волинську землі. Найпізніша подія — захоплення Києва монголами хана Батия 1240 р.
26. ВАГБ Першим був Зборівський договір 1649 р.: Військо Запорозьке отримало 40-тисячний реєстр і владу в Київському, Брацлавському та Чернігівському воєводствах. 1654 р. — Переяславська рада, що започаткувала союз Гетьманщини з Московською державою; 1658 р. — Гадяцький договір Івана Виговського з Річчю Посполитою. Найпізніше — Андрусівське перемир’я 1667 р., яким Московська держава й Річ Посполита поділили українські землі по Дніпру.
27. БГАВ Українську Центральну Раду створили в Києві в березні 1917 р.; її головою обрали Михайла Грушевського. У січні 1918 р. під Крутами загін, значну частину якого становили студенти й гімназисти, стримував наступ більшовиків на Київ; 22 січня 1919 р. на Софійській площі проголосили Акт Злуки УНР і ЗУНР. Найпізніша подія — Варшавський договір квітня 1920 р., яким Директорія УНР на чолі із Симоном Петлюрою уклала союз із Польщею.
28. 2, 5, 7 Окупанти поділили українські землі: Райхскомісаріат «Україна» з центром у Рівному, дистрикт «Галичина» у складі Генеральної губернії, «Трансністрія» під владою Румунії, а східні області — під управлінням військової адміністрації. Мільйони людей вивезли на примусову працю до Німеччини — їх називали остарбайтерами. Нацисти здійснювали Голокост: лише в Бабиному Яру в Києві 29–30 вересня 1941 р. розстріляли понад 33 тисячі євреїв. Колгоспи окупанти здебільшого зберегли, бо через них було зручно вилучати продовольство; Акт 30 червня 1941 р. не визнали, а його ініціаторів заарештували; освіту для українців обмежували початковою школою. Коренізація — політика радянської влади 1920-х рр.
29. 1, 4, 6 Василь Стус (1938–1985) — поет-шістдесятник. 4 вересня 1965 р. у кінотеатрі «Україна» він разом з Іваном Дзюбою та В’ячеславом Чорноволом виступив проти арештів української інтелігенції. Стуса двічі засуджували — 1972 і 1980 рр.; 1979 р. він став членом Української Гельсінської групи. 4 вересня 1985 р. поет загинув у таборі «Перм-36» у Пермській області, а 1989 р. його перепоховали в Києві. «Інтернаціоналізм чи русифікація?» написав Іван Дзюба, «Лихо з розуму» уклав В’ячеслав Чорновіл, текст Акта проголошення незалежності — Левко Лук’яненко. На виборах Президента 1991 р. балотувалися, зокрема, Чорновіл і Лук’яненко.
30. 3, 5, 6 Після Революції Гідності, у лютому — березні 2014 р., Російська Федерація розпочала тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим, а згодом — збройну агресію на Донбасі. 25 травня 2014 р. на позачергових виборах Президентом України обрали Петра Порошенка; того ж року Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС (політичну частину — у березні, економічну — у червні). Решта подій — з інших років: Конституцію ухвалили 1996 р., до Світової організації торгівлі Україна вступила 2008 р., Томос Православна церква України отримала 2019 р., а повномасштабне вторгнення Росії почалося 24 лютого 2022 р.