1. Г Полісахариди — біополімери, молекули яких складаються з багатьох залишків моносахаридів. Крохмаль, целюлоза й глікоген побудовані із залишків глюкози. Глюкоза (1) і рибоза (5) — моносахариди: глюкоза містить шість атомів Карбону, рибоза — п’ять. Сахароза (3) — дисахарид: її молекула складається лише з двох залишків — глюкози й фруктози. Отже, полісахариди — це крохмаль (2), целюлоза (4) і глікоген (6).

2. Б Лізосоми — одномембранні органели: мембранні пухирці з травними ферментами. Двома мембранами оточені мітохондрії й пластиди (а також ядро). Отже, учень помиляється. Мітохондрії й хлоропласти мають власну кільцеву ДНК і власні рибосоми, тому можуть самі синтезувати частину своїх білків. Їх називають напівавтономними органелами. Учениця має рацію.

3. А Гліколіз — безкисневий етап енергетичного обміну: молекула глюкози розщеплюється до двох молекул піровиноградної кислоти, і клітина отримує дві молекули АТФ. Твердження І правильне. Ферменти гліколізу містяться в цитоплазмі, тому гліколіз відбувається поза мітохондріями. Твердження ІІ хибне. У мітохондріях відбувається наступний, кисневий етап: піровиноградна кислота окиснюється до вуглекислого газу й води.

4. Г Під час транскрипції іРНК добудовується на ланцюгу ДНК за принципом комплементарності: навпроти А стає У, навпроти Т — А, навпроти Г — Ц, навпроти Ц — Г. До складу РНК замість тиміну входить урацил, тому нуклеотидів з Т в іРНК немає. ТАЦ → АУГ, ГГА → ЦЦУ, ЦТТ → ГАА.

5. В Профаза: хромосоми спіралізуються й стають помітними, ядерна оболонка руйнується, формується веретено поділу — подія 3. Метафаза: хромосоми розташовуються в екваторіальній площині клітини — подія 2. Анафаза: хроматиди розходяться до протилежних полюсів — подія 1. Телофаза: навколо хромосом формуються ядерні оболонки — подія 4.

6. А Гени успадковуються незалежно, тому кожну ознаку розглядаємо окремо. За забарвленням: Aa × Aa → 3/4 жовтого (AA, Aa, Aa) і 1/4 зеленого (aa) насіння. За формою: Bb × bb → 1/2 гладенького (Bb) і 1/2 зморшкуватого (bb) насіння. Перемножуємо ймовірності: жовте гладеньке 3/4 · 1/2 = 3/8, жовте зморшкувате 3/8, зелене гладеньке 1/4 · 1/2 = 1/8, зелене зморшкувате 1/8. Співвідношення 3/8 : 3/8 : 1/8 : 1/8 = 3 : 3 : 1 : 1.

7. В Мати XᴴXʰ утворює два типи яйцеклітин: Xᴴ і Xʰ. Батько XʰY утворює два типи сперматозоїдів: Xʰ і Y. Можливі діти: XᴴXʰ — здорова дочка-носійка, XʰXʰ — дочка, хвора на гемофілію, XᴴY — здоровий син, XʰY — син, хворий на гемофілію. Хворі — 2 з 4 рівноймовірних варіантів: 2/4 = 50 %.

8. Б За правилом Чаргаффа в дволанцюговій ДНК аденілових нуклеотидів стільки ж, скільки тимідилових (А = Т), а гуанілових — стільки ж, скільки цитидилових (Г = Ц). Т = А = 18 %, разом А + Т = 36 %. На Г + Ц припадає 100 − 36 = 64 %, отже Ц = 64 : 2 = 32 %.

9. Б Віруси — неклітинні форми життя: вірусна частинка складається з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки — капсиду. Твердження І хибне. Власного обміну речовин віруси не мають, тому розмножуються лише всередині клітин хазяїна, використовуючи його рибосоми, ферменти й АТФ. Твердження ІІ правильне.

10. Г Бактерії — прокаріоти: їхня спадкова інформація — кільцева молекула ДНК, що лежить просто в цитоплазмі, без ядерної оболонки. Клітинну стінку, рибосоми й цитоплазматичну мембрану мають і бактерії, і рослини, тож це не відмінність. Відрізняється лише склад стінки: у бактерій — муреїн, у рослин — целюлоза.

11. А Як і тварини, гриби є гетеротрофами й запасають вуглевод глікоген (рослини запасають крохмаль). Клітинна стінка й розмноження спорами — ознаки, що ріднять гриби з рослинами; у тварин їх немає. До фотосинтезу гриби не здатні, тож ця ознака їм не властива взагалі.

12. В У мохів зелена листостеблова рослина — це гаметофіт; спорофіт (коробочка на ніжці) розвивається на ньому й живиться його коштом. Твердження І правильне. У папоротей переважає спорофіт — рослина з великими листками. Зі спори виростає маленький заросток — гаметофіт, на якому формуються антеридії та архегонії. Твердження ІІ правильне.

13. Г Однодольні: зародок з однією сім’ядолею, мичкувата коренева система (головний корінь рано припиняє ріст), паралельне або дугове жилкування листків. Сітчасте жилкування, дві сім’ядолі й стрижнева коренева система — типові ознаки класу Дводольні.

14. А У замкненій кровоносній системі кров увесь час тече судинами й не виливається в порожнину тіла. Таку систему мають кільчасті черви, зокрема дощовий черв’як: спинна й черевна судини сполучені кільцевими судинами, частина з яких пульсує й проганяє кров. У ракоподібних, комах і черевоногих молюсків кровоносна система незамкнена: гемолімфа виливається в порожнину тіла й омиває органи.

15. Б Риби мають двокамерне серце (передсердя й шлуночок) і одне коло кровообігу; через серце риби проходить лише венозна кров. У земноводних серце трикамерне. У більшості плазунів, зокрема черепах, воно теж трикамерне, а перегородка в шлуночку неповна, тож кров частково змішується. Птахи, як і ссавці, мають чотирикамерне серце: артеріальна й венозна кров у ньому не змішуються.

16. Г Жовч безперервно виробляють клітини печінки. Жовчний міхур лише накопичує жовч між прийомами їжі, а під час травлення вона надходить у дванадцятипалу кишку. Жовч емульгує жири — розбиває їх на дрібні краплі, які легше розщеплює фермент ліпаза.

17. В Під час вдиху скорочуються діафрагма й зовнішні міжреберні м’язи: купол діафрагми сплощується, ребра піднімаються, об’єм грудної порожнини збільшується, і повітря надходить у легені. Учень має рацію. Дихальний центр розташований у довгастому мозку; його активність зростає, зокрема, коли в крові збільшується вміст вуглекислого газу. Учениця теж має рацію.

18. А Артерії й вени розрізняють за напрямком руху крові: артерії несуть кров від серця, вени — до серця, незалежно від того, яка це кров. У великому колі кровообігу артеріями тече артеріальна кров — це стосується й аорти, і сонних артерій. У малому колі з правого шлуночка венозна кров надходить у легеневий стовбур і легеневі артерії. У легенях вона насичується киснем і легеневими венами повертається до лівого передсердя вже артеріальною.

19. Б Рецептор (2) сприймає подразнення й перетворює його на нервовий імпульс. Чутливий (доцентровий) нейрон (4) передає імпульс до центральної нервової системи, де його отримує вставний нейрон (5). Вставний нейрон передає імпульс руховому (відцентровому) нейрону (1), а той — робочому органу (3), наприклад м’язу чи залозі.

20. Г Інсулін виробляють клітини острівців підшлункової залози. Він посилює надходження глюкози в клітини й перетворення її на глікоген у печінці та м’язах, тому вміст глюкози в крові знижується. Глюкагон (теж гормон підшлункової залози) і адреналін (гормон надниркових залоз) діють протилежно: стимулюють розщеплення глікогену й підвищують рівень глюкози. Тироксин — гормон щитоподібної залози, що посилює обмін речовин; вміст глюкози в крові він не знижує.

21. Г Вакцина містить ослаблених або вбитих збудників чи їхні антигени. У відповідь організм сам виробляє антитіла й клітини пам’яті — формується активний штучний імунітет. Твердження І хибне. Лікувальна сироватка містить готові антитіла; вона створює пасивний штучний імунітет, який діє швидко, але недовго. Твердження ІІ хибне.

22. А Ланцюг живлення з тексту: водорості фітопланктону → дафнії → плітка → щука. Водорості — продуценти: вони створюють органічні речовини під час фотосинтезу. Дафнії, що живляться водоростями, — консументи першого порядку. Плітка живиться дафніями, тому вона — консумент другого порядку. Щука — консумент третього порядку.

23. Б Щука — четверта ланка ланцюга (водорості → дафнії → плітка → щука), тож енергія тричі переходить на наступний трофічний рівень. На кожному переході лишається 10 %: дафнії — 2 000 000 · 0,1 = 200 000 кДж, плітка — 200 000 · 0,1 = 20 000 кДж, щука — 20 000 · 0,1 = 2 000 кДж.

24. В Редуценти розкладають мертву органічну речовину — рештки й виділення організмів — до неорганічних сполук. Утворені мінеральні речовини знову поглинають продуценти — водорості, тож редуценти замикають колообіг речовин у ставку. Продуценти самі створюють органічні речовини з неорганічних, а консументи отримують їх, поїдаючи інші організми; бактерії й гриби з тексту роблять інше.

25. 1В 2Д 3Б 4А 1: у клітинах тварин веретено поділу формується за участю клітинного центру (В). 2: фотосинтез відбувається в хлоропластах (Д). 3: кисневий етап енергетичного обміну, під час якого утворюється більшість АТФ, відбувається в мітохондріях (Б). 4: розщеплення біополімерів ферментами — функція лізосом (А). Зайва органела — рибосома (Г): на рибосомах синтезуються білки, а жодного з наведених процесів вони не виконують.

26. 1Б 2А 3Д 4Г 1: складний колос — у пшениці (Б): на головній осі сидять колоски. 2: головка — у конюшини (А): дрібні квітки зібрані на вкороченій потовщеній осі. 3: кошик — у соняшнику (Д): квітки сидять на широкому плоскому ложі, оточеному обгорткою. 4: складний зонтик — у моркви (Г): з верхівки осі виходять промені, які несуть маленькі зонтики. Зайва рослина — конвалія (В): її суцвіття — китиця.

27. 1Б 2Г 3А 4Д 1: хітинова кутикула утворює зовнішній скелет членистоногих — травневого хруща (Б). 2: гола слизова шкіра, багата на залози, — ознака земноводних, зокрема тритона (Г). 3: суха шкіра з роговими лусками захищає плазунів від висихання — прудка ящірка (А). 4: пір’я — покрив птахів — хатній горобець (Д). Зайва тварина — лисиця (В): ссавці вкриті волоссям (шерстю).

28. 1В 2Б 3А 4Д 1: кришталик — двоопукла лінза, що змінює кривизну й фокусує зображення на сітківці (В). 2: у сітківці містяться фоторецептори — палички й колбочки (Б). 3: у завитці внутрішнього вуха розташовані слухові рецептори, які перетворюють звукові коливання на нервові імпульси (А). 4: півколові канали — частина вестибулярного апарату, що сприймає обертальні рухи голови (Д). Зайва функція — передавання коливань від барабанної перетинки (Г): це роблять слухові кісточки середнього вуха.

29. 132 Білки синтезуються на рибосомах; рибосоми, прикріплені до мембран гранулярної ЕПС, синтезують зокрема білки, які клітина виводить назовні. Перший стовпчик — 1. Інсулін — білок, а мономери білків — амінокислоти, сполучені пептидними зв’язками. Нуклеотиди — мономери нуклеїнових кислот, моносахариди — полісахаридів. Другий стовпчик — 3. В апараті Гольджі речовини накопичуються, змінюються й упаковуються в мембранні пухирці, які виносять їх із клітини. Третій стовпчик — 2.

30. 231 Горох належить до родини Бобові: плід — біб, а на коренях утворюються бульбочки з азотфіксувальними бактеріями. Перший стовпчик — 2. Від співжиття виграють обидва організми: бактерії отримують органічні речовини, рослина — сполуки Нітрогену. Такий взаємовигідний симбіоз називають мутуалізмом. Другий стовпчик — 3. Бульбочкові бактерії фіксують атмосферний азот, недоступний рослинам, і перетворюють його на сполуки, які рослина засвоює. Третій стовпчик — 1.